Насильство в сім'ї

Ще недавно в нашому суспільстві вважалося неприйнятним говорити відверто про насильство в сім’ї. Сьогодні, коли громадськість в Україні починає усвідомлювати людські права та свободи, коли прийнято Закон «Про попередження насильства в сім’ї», цей злочин нарешті став помітним для суспільства. У 2008 р. продовжувала роботу Національна гаряча лінія із запобігання насильства та захисту прав дитини на базі центру «Ла Страда – Україна». У 2008 р. на «гарячу лінію» надійшло 1 345 звернень. Спостерігається значне збільшення кількості дзвінків на «Гарячу Лінію» в порівнянні з попередніми роками, що свідчить про підвищення актуальності такої проблеми як насильство в сім’ї (Рис. 1)

  Насильство — реальна дія чи погроза фізичної, сексуальної, психологічної або економічної образи та насильство з боку однієї особи щодо іншої, з якою вона має чи мала інтимні або інші значущі стосунки. Значною мірою така поведінка є наслідком традиційного виховання, за якого агресивна поведінка чоловіків розглядається як єдиний та прийнятний спосіб вирішення проблем. Хлопчиків навчають бути напористими у досягненні своє мети, тоді як дівчаток вчать терпіти й пристосовуватися. Результатом такого впливу сім’ї та оточення є нинішня сумна картина насильства над жінками в нашій країні. Крім того, воно може здійснюватися й над іншими членами сім’ї, особливо над дітьми. Насильство в сім’ї дуже впливає на життя дітей і під-літків. Третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти, матері яких зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, 50% з них схильні до зловживань наркотиками та алкоголем (Рис.1)

  Двадцять відсотків студентів вищих навчальних закладів втягнуті у насильницькі стосунки, причому 66% розповідають про це другові, 26% - батькам, 25% - нікому не розповідають

Часто насильство виявляється як комбінація фізичної, сексуальної та / або емоційної образи. Нижче наводяться деякі приклади з діапазону жорстокого ставлення, образ та кривди. Цей список містить моделі поведінки та дії, які в рамках Конвенції прав людини вважаються насильницькими та образливими.   Щоб визначити ступінь насильницьких дій, досить з’ясувати такі випадки насильства ):

Фізичне насильство:  хтось дитину штовхає, завдає болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків;  жбурляє предмети, загрожує зброєю або завдає ран; фізично перешкоджає при спробі вийти з дому; закриває ззовні дитину в помешканні;  залишає одну в небезпечних місцях;  відмовляється допомогти, коли дитина хвора; перешкоджає при спробі звернутися за медичною допомогою;  не дає заснути вночі; відмовляється купувати продукти харчування та інші необхідні для дитини товари;  псує її майно;  ображає батьків, молодших братів та сестер;  загрожує заподіяти шкоду родичам або друзям. Сексуальне насильство:  поводяться з дитиною як з сексуальним об’єктом;  змушують роздягатися проти її волі;  змушують вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтують її;  здійснюють статевий акт з особливою жорстокістю; змушують вступати у статевий акт після побоїв; змушують дивитися і/або повторювати порнографічні дії. Емоційна образа:  постійно принижують дитину, кричать на неї та / або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.);  ігнорують почуття дитини;  висміюють її переконання;  забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками;  маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду;  кривдять її родичів і друзів або проганяють їх;  критикують її, висміюють. Економічне насилля:  економічні утиски (не давати грошей, машину, кредитні картки для зняття грошей з рахунку жертви та витрата їх на себе);  використання правової системи проти жертви. УВАГА!!! Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є по-штовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей. Отже, дитина потребує соціально-правового захисту.   Як же захистити дитину? Це можуть і повинні зробити матір та батько ! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

«Всі ми родом із дитинства», «Все – і добре, і погане – людина отримує в родині ». Ці педагогічні мудрості відомі, мабуть, всім. Виховання в умовах насильства в сім’ї дає нові покоління діячів - викладачів, керівників, депутатів та працівників різних установ, - схильних до нього у різноманітних сферах життя, навіть у світовому масштабі. Тому треба широко інформувати людей, на всіх рівнях суспільного життя, про су -часні погляди на проблему насильства, про документи ООН з цього приводу: «Про права людини», «Про права дитини», «Про ліквідацію всіх видів дискримінації проти жінок». Це до-зволить створити у суспільстві нетерпиме ставлення до насиль -ства, усвідомлення людиною своїх прав. ПАМ’ЯТАЙТЕ!!! ВИ завжди МОЖЕТЕ зробити СВОЄ життя більш захищеним та повноцінним, будуючи партнерські стосунки у РОДИНІ на основі підтримка, гармонії, взаєморозуміння та любові.